Школа під час війни

Навчання — це гнучкий процес. Плин часу, знань та подій, що оточують та загострюють нас. Змінюють. І це наразі не тільки про дітей, не тільки про школу. Ми всі у стані прийняття реальності війни.

Це варто усвідомлювати, з цим потрібно жити, зрештою, на цьому навіть можна навчитись “серфити”, аби цей потік рухав нас далі.

Реальність війни дала нам, засновникам навчального закладу, головне — усвідомлення того, що навчання має тривати за будь-яких умов. І цей процес передусім має бути комфортним.

Так, комфорт під час війни більше не видається нам оксюмороном, суперечністю, абсурдом. Це нова реальність, і ми готові навчити не тільки жити в ній, а й розвиватися та прогресувати невпинно. Отже, Claris Verbis не так про школу per se, як про навчання, як процес. І усвідомлення цього робить сприйняття нової реальності легшим. Якщо війна і школа — точка на мапі — здаються малосумісними, то навчання — це те, що ТРИВАЄ. Триває попри все. Так, ми прагнемо перемоги, проте також ми прагнемо, щоб до того, як вона настане, потік навчання тривав і формував з наших дітей сильніших та кращих особистостей. Якщо цей підхід відзеркалив ваші власні переконання — ми дуже хотіли б познайомитися з вами та вашими дітьми. І опанувати разом цей складний та могутній потік.